DZIEJE NAJNOWSZE (publikacje dostępne w Bibliotece PWIN)
	Вахтанг Кіпіані, Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР. [Wachtang Kipiani, Sprawa Wasyla Stusa. Zbiór dokumentów z archiwum byłego KGB USRR] Charków 2020, 688 s. Książka stanowi ważny zapis walki ukraińskiej elity z reżimem sowieckim na przykładzie sprawy Wasyla Stusa (1938-1985). Publikacja zawiera archiwalne dokumenty z sześciotomowej sprawy karnej Wasyla Stusa, której akta są przechowywane w archiwum Służby Bezpieczeństwa Ukrainy (raporty z poszukiwań, przesłuchania, listy, artykuły itp.), fotografie, artykuły Wachtanga Kipianiego, a także znanych dysydentów – Wasyla Owsienki, Leonida Borodina. Dodano ostatnie notatki z życia Stusa – „Z obozowego notatnika”, potajemnie przeniesione z obozu na wolność. Do materiałów z 1980 roku dodano kilka publikacji, z których czytelnicy dowiadują się o mało znanych faktach z życia, uwięzienia i śmierci jednego z najwybitniejszych nie tylko ukraińskich, ale i europejskich poetów XX wieku.
	Вялова Юлія, Леон Василевський (1870-1936): постать політика у контексті польсько-українського діалогу. [Wjałowa Julia, LeonWasilewski (1870-1936): postać polityka w kontekście dialogu polsko-ukraińskiego], Kijów2019, 268 s. Monografia jest pierwszym w ukraińskiej historiografii kompleksowym studium życia i działalności polskiego polityka, naukowca i publicysty Leona Wasilewskiego. Na podstawie szerokiego wachlarza źródeł historycznych i literatury naukowej pokazano główne etapy biografii i światopoglądu L. Wasilewskiego. Określono jego rolę i miejsce w procesie odbudowy niepodległości Polski, przedstawiono działalność na stanowisku Ministra Spraw Zagranicznych pierwszego rządu II Rzeczypospolitej oraz podczas podpisywania traktatu pokojowego w Rydze w 1921 r. Znaczną uwagę poświęcono analizie problematyki badanej przez L. Wasilewskiego, a także mało znanym stronom jego biografii, które pozwalają określić rolę polityka w próbach nawiązania dialogu polsko-ukraińskiego w okresie międzywojennym.
	Праце Українсько-Польської комісії дослідження взаємин 1917-1921 рр. Т. 1 [Prace Polsko-Ukraińskiej Komisji dla Badania Relacji Wzajemnych w latach 1917-1921. Т. 1, red. J.J. Bruski, W. Werstiuk] Kijów 2019,276 s. ЗМІСТ Вступне слово 7 Владислав ВерстюкУкраїна: виклики 1918 року 11 Ян Яцек БруськийПорозуміння та союз з Польщею в оцінках українських політичних еліт (1918-1920 рр.) 23 JanPisulińskiPolitycznerelacjepolsko-ukraińskie 1917-1921 wbadaniachpolskichhistoryków 49 Олег ПавлишинІнтернування цивільного населення Східної Галичинив період польсько-українського конфлікту1918-1919 рр 73 ВлодзімежМенджецький1918 w historii Polski і Ukrainy z perspektywy stulecia 158 Maciej KrotofilMilitarne aspekty stosunków polsko-ukraińskich z lat 1917-1921 – w świetle historiografii polskiej 169 Mariusz Korzeniowski „Sprawy Ukraińskie” na łamach „Dziennika Mińskiego” w latach 1917-1918 180 Максим ПотапенкоЗ архіву Генріка Яблонського. Свідчення учасників польського незалежницького руху про діяльність Міністерства польських справ Української Народної Республіки в 1917-1918 роках 201 Stanisław StępieńOlga z Bilskich Petlura – w świetle nowych poszukiwań archiwalnych 233 Ян Яцек Бруський, Маріуш Кожен ьовський, Оля ГнатюкРоман Кноль. Записки з приводу українського питання. 1(14) грудня 1917 р 256
	Рубен Фан, Історія Єврейської національної автономії в період Західно-Української Республіки [Ruben Fan, Historia żydowskiej autonomii narodowej w okresie Zachodnioukraińskiej Republiki Ludowej]. Tłumaczenie wydania z jidysz z 1933 roku. Lwów 2019, 272 s., il. 10. Książka żydowskiego przedsiębiorcy, działacza społeczno-politycznego, pisarza i historyka Rubena Fana poświęcona jest sytuacji Żydów Galicji Wschodniej w epoce Zachodnioukraińskiej Republiki Ludowej (1918-1919). Autor na podstawie własnych spostrzeżeń i dokumentów, przedstawił starania żydowskiego aktywu politycznego i społecznego w kraju, mające na celu osiągnięcie autonomii narodowej w warunkach powstawania ukraińskiego państwa. W książce przedstawiono mało znany aspekt międzynarodowego kontekstu rewolucji ukraińskiej w związku z perspektywami lokalnego rozwiązania problemu żydowskiego.
	Волинь у роки Української революції 1917-1921 років, ред. А. Шваб [Wołyń w latach ukraińskiej rewolucji 1917-1921, pod red. A. Szwaba], Łuck 2019, 300 s. ЗМІСТ Слово до читача 5 РОЗДІЛ 1. Формування засад державного будівництва. Внутрішні та зовнішні чинники Української революції 7 Анатолій Шваб. Автономістсько-федеративна модель державно-адміністративного устрою України в поглядах Михайла Грушевського в 1917 - на поч. 1918 р 7 Станіслав Стемпєнь. Головний отаман Симон Петлюра - державний муж і творець модерної Української армії 17 Олександр Марчук. Волинянин Іван Огієнко: заходи з підтримання державного життя в УНР у 1919-1920 рр 41 Олександр Гаврилюк. Економічна політика українських національних урядів у 1917-1921 рр. 52 Микола Кучерепа. Волинь у концепціях державного будівництва Польщі в добу національного відродження 59 Юрій Крамар. Польський чинник у перебігу подій Української революції на Волині 77 Світлана Шульга. Російські чехи в Українській революції 87 РОЗДІЛ 2. Перебіг Української революції на Волині 95 Олександр Дем'янюк. Волинська губернія в добу Української центральної ради: влада, суспільство, повсякденне життя 95 Ярослав Шабала, Іван Рудянин. Розвиток Української революції на Волинському Поліссі в добу Центральної ради 116 Олександр Завальнюк. Південно-Східна Волинь за Української центральної ради 126 Володимир Байдич, Олександр Байдич. Бойові дії 1919 р. на території Південно-Східної Волині та їх вплив на стратегічне становище Української Народної Республіки 139 Ігор Пасюк. Українські національні військові формування на Волині 1918 р. 148 Роман Ляскович. Мобілізація волинян до Армії УНР: організація, хід і результати (кінець листопада 1918 - травень 1919 рр.) 161 Сергій Олійник. Підрозділи галицького війська в боях на території Волині в 1919 р. 170 Василь Денисюк. Розвиток ринку товарів і постачання продуктів у Луцьку в 1914-1920 рр. 176 Ігор Пасюк. Грошовий обіг на Волині в 1917-1919 рр. 194 Олег Разиграєв. Громадські організації на Волині в 1917-1918 рр. 205 Сергій Гладишук. Західна Волинь в умовах становлення польської адміністрації в 1919-1921 рр 216 РОЗДІЛ 3. Українська революція на Волині в джерелах, історичній пам'яті та персоналіях 232 Геннадій Бондаренко. Дослідження революційних і воєнних подій 1917-1939 рр. на теренах Західної Волині 232 Олександр Мельник. Тема Української революції 1917-1921 рр. в науково-освітній роботі Торчинського історичного музею імені Г. Гуртового 245 Руслана Давидюк. Постреволюційна українська еміграція: волинський аспект 255 Андрій Жив 'юк. Оникій Богун - адміністративний старшина Армії УНР 265 Богдан Зек, Сергій Лис. Від Крут до Оксфорда: життєпис вояка Армії УНР Митрофана Швидуна 282 Віктор Баюк. Меморіальна таблиця періоду Української революції з Луцького замку (до 100-річчя від часу встановлення) 294 Наші автори
	Волинь-43: міфи і реальність, ред. М. Кучерепа, А. Шваб [Wołyń-43 mity i rzeczywistość, pod red. M. Kuczerepy, A. Szwaba], Łuck 2019, 320 s. Publikacja zawiera materiały, w których opublikowano dużo nieznanych faktów i dokumentów, które wymagają nowych podejść koncepcyjnych do badania problemu. Zbiór zawiera rozdziały dotyczące różnych aspektów walki polsko-ukraińskiej na Wołyniu, a mianowicie: definicje tego zjawiska, dyskurs historiograficzny i społeczny, genezę, przebieg i jego konsekwencje. Publikacja pomoże czytelnikom zrozumieć tragiczne wydarzenia, które miały miejsce na Wołyniu podczas II wojny światowej.
	Андрій Лівицький, Листування (1919-1953 роки) [Andrij Liwycki, Korespondencja (w latach 1919-1953)] Kijów 2019, 688 s. Monografia jest zborem listów Andrija Liwickiego z lat 1919-1953 – jego korespondencji ze znanymi postaciami ukraińskimi –Symonem Petlurą, Izaakiem Mazepą, Ołeksandrem Szulhynem, Iwanem Ohijenką, Iłarionem Kosenką, Mykołą Szumyckim i wieloma innymi. Listy te rzucają światło na różne aspekty budowy państwa, tworzenia i funkcjonowania Państwowego Centrum URL na uchodźstwie, sytuację ukraińskiej emigracji politycznej, relacje między jej nurtami, a także konfrontację ukraińskiej emigracji politycznej z radzieckimi organami bezpieczeństwa państwowego, życie osobiste Andrija Liwickiego i innych znanych ukraińskich działaczy. Osobny rozdział publikacji prezentuje kopie listów Andrija Liwickiego, które zostały przechwycone przez radziecki wywiad zagraniczny i niedawno zostały opublikowane przez Państwowe Archiwum Służby Wywiadu Zagranicznego Ukrainy. Zdecydowana większość listów zawartych w tej publikacji jest po raz pierwszy wprowadzana do obiegu naukowego i jest unikalnym źródłem historycznym do studiowania historii tworzenia państwa ukraińskiego i ruchu narodowowyzwoleńczego, przemian geopolitycznych w krajach Europy Środkowo-Wschodniej. Spis treści
	Мазури. Живі історії. [Mazurzy. Żywa historia.] Chmielnicki 2019, 64
	Старосольський Володимир, Принцип більшості („Das Majoritätsprinzip” – tłumaczenie z języka niemieckiego – Kostiantyn Poliszczuk, artykuł biograficzny – Stanisław Stępień, autor projektu i redaktor naczelny Mychajło Petriw) [Włodzimierz Starosolski, Zasada większości], Lwów 2018, s. 312. Stanisław Stępień. WŁODZIMIERZ STAROSOLSKI. Wybitny ukraiński prawnik, uczony i działacz społeczno-polityczny