KSIĄŻKI POLECANE

 

 

              sojuszpo.jpg

 

 

 

 

 

 

SOJUSZ POLSKO-UKRAIŃSKI 1920 ROKU

Refleksje nad przeszłością – myśli o przyszłości

 

Praca zbiorowa pod redakcją

Jana Matkowskiego i Stanisława Stępnia

 

 

Fundacja Wolność i Demokracja

Warszawa 2020

ISBN 978-83-947122-9-7

 

 

                                                     SPIS TREŚCI

WPROWADZENIE

Michał Dworczyk, Jan Dziedziczak, Ihor CEPENDA,

Rafał DZIĘCIOŁOWSKI

9

NOTA EDYTORSKA

Lilia LUBONIEWICZ, Stanisław STĘPIEŃ

16

CZĘŚĆ PIERWSZA

ARTYKUŁY NAUKOWE

Jan PISULIŃSKI

Jak doszło do sojuszu polsko-ukraińskiego1920 roku?

21

МиколаКУЧЕРЕПА

Варшавськийдоговір 1920 року: генезис, проблеми, наслідки

31

Stanisław STĘPIEŃ

„Wskazywanie na dzieje polsko-ukraińskich nieporozumień w przeszłości nie jest argumentem dla współczesności”. Ataman Symon Petlura w kwestii sojuszu z Polską

41

МиколаЛИТВИН

Українсько-польськебойовебратерствов антибільшовицькійкампанії

63

Lucjan FAC

Polska broń pancerna w kontekście wojny polsko-bolszewickiej 1920 r. Polskie czołgi w obronieLwowa

77

Jacek MAGDOŃ

„Polskie Termopile”, czyli bój pod Zadwórzem –

17 sierpnia 1920 roku

87

Tomasz ZAJĄC

Sowiecki system umocnień granicznych z lat 1939-1941. Linia Mołotowa na przykładzie punktu oporu Przemyśl

99

Любомир ХАХУЛА

СоюзПілсудського-Петлюри 1920 року: ландшафткультурноїпам’яті

111

Jan MATKOWSKI

Mitteleuropa, „Russkij Mir” czy Międzymorze?

125

Євген МАГДА

Польща – Україна: траєкторіяспільногорозвитку

141

Ігор ГУРАК,

Лариса ЛЕЩЕНКО

МожливостіПольщіщодопоглибленняєвропеїзаціїУкраїни в контекстіросійськихзагроз

147

Ігор ТОДОРОВ

Російськаагресія і безпека в Центрально-СхіднійЄвропі: цінноснийвимір

161

CZĘŚĆ DRUGA

PUBLICYSTYKA. REKTROSPEKCJA WYDARZEŃ SPRZED 100 LAT

РоманДАШКЕВИЧ

МаршалПілсудський і початкиукраїнськихзбройнихсил

173

Cyryl TRYLOWSKI

Moja znajomość z Józefem Piłsudskim

177

Paweł SZANDRUK

Geneza umowy kwietniowej z 1920 roku

186

Włodzimierz

BĄCZKOWSKI

Doba niewoli i rok 1920

194

Степан ФЕДАК

Розмова з Маршалом

199

Paweł ZAREMBA

Sojusz polsko-ukraiński z roku 1920

204

Kazimierz TRĘBICKI

„Federalizm” i „imperializm” Józefa Piłsudskiego

212

Іван КЕДРИН

CимонПетлюра – просебе

216

CZĘŚĆ TRZECIA

WSPOMNIENIA O REDAKTORZE MIROSŁAWIE ROWICKIM

MIROSŁAW MACIEJ ROWICKI (1953-2020)

(Andrzej KLIMCZAK, Stanisław STĘPIEŃ)

225

Piotr CIARKOWSKI

Tak naprawdę poznaliśmy się dopiero w Jaremczu

229

Konstanty

CZAWAGA

Piramida galicyjska Mirka Rowickiego

231

Oleg DUBISZ

A może to on odgadł Boży kod

233

Jerzy HICKIEWICZ

Mirek pozostawił ślad na ziemi

235

Wojciech

JANKOWSKI

Człowiek niezastąpiony

237

Adam Rafał

Kaczyński

Cenił realną wiedzę i konkretne doświadczenie

239

Andrzej KLIMCZAK

Będziesz z nami nadal

241

Jerzy LUBACH

Komu potrzebni są Polacy na Ukrainie? Mirekwiedział

243

Antoni

RADCZENKO

Przyjechał z Polski i został jednym z nich

247

Krzysztof

SZYMAŃSKI

Nasz Mirek – szef, przyjaciel i osoba bliska

250

ПриїхавізВаршавиі ставоднимізнac – поляківтаукраїнців

(Jan MATKOWSKI)

253

Wykaz wybranej literatury

257

Notki o autorach

267

Indeks osób w języku polskim

277

Indeks osób w języku ukraińskim

285

 

 

 

 

 

Estradowa grupa Trembita.jpg

 

Książka Włodzimierza Pilipowicza jest pierwszym monograficznym opracowaniem estradowego zespołu „Trembita”, działającego w latach 1967-1970 przy wrocławskim oddziale Ukraińskiego Towarzystwa Społeczno-Kulturalnego. Zespół cieszył się w Polsce dużą popularnością. Wystąpił na trzech Festiwalach Ukraińskiej Pieśni i Muzyki:w 1967 r. w Sanoku, w 1968 w Kętrzynie i w 1969 w Koszalinie. Z festiwalu w Koszalinie zachowało się nagranie dokonane przez miejscową rozgłośnię Polskiego Radia. Zaprezentowane wówczas przez „Trembitę” dwie pieśni znalazły się na dołączonej do niniejszej książki płycie CD. W czerwcu 1969 r. zespół wystąpił w popularnym radiowym programie muzycznym „Studio Rytm”. W książce znalazły się krótkie biogramy członków zespołu oraz opis jego repertuar, a także chronologia udokumentowanych koncertów i spis wykonanych nagrań radiowych. Zamieszczono także fotografie, plakaty i inne dokumenty, dziś już o wartości historycznej.

 

 

 

Володимир Пилипович, Естрадна група Трембіта”.З історії культурного руху українців у повоєнній Польщі

[Włodzimierz Pilipowicz,  Grupa estradowaTrembita”. Z historii ruchu kulturowego Ukraińców w powojennej Polsce]

Przemyśl 2020, 114s., Wydawnictwo „DOMI”, Przemyśl 2020, ISBN 978-83-945415-3-8 [twarda okładka]

 

 

Зміст

 

 

 

Передмова

9

Біограми членів «Трембіти» та репертуар колективу

28

Хронологія задокументованих концертів і виступів «Трембіти»

35

Радіопередачі з участю «Трембіти»

41

Світлини, факсиміле

 

Світлини

45

Читаючи твої листи, слова Богдана Беркута, музика Ярослава Полянського

61

Синові, слова Євгена Летюка, музика Йосипа Курочка

63

Плакат І фестивалю української естради в Сяноці, 1967 р., художник Володимир Паньків

65

Плакат III фестивалю української пісні і танцю в Кошаліні, 1969 р., художник Андрій Ментух

66

Диплом Ярослава Кузьми за участь у IV щорічному загально-польському огляді аматорських співаків і колективів у Єленій Горі

67

Сторінка архівного каталогу Польського радіо в Кошаліні з даними про радіопередачу з III фестивалю в Кошаліні

68

Замітка в газеті «WieczórWrocławia» про покарання Ярослава Томина і Степана Короля

68

Статті, рецензії, дописи, інтерв'ю

 

Мар'ян Ковальський, Вроцлавська «Трембіта»

71

Адріан Гошовський, Колективна розмова у Вроцлаві

71

Кирило Баницький, Відновлюємо вроцлавську естраду

72

М[ихайло]. Д[звінка]., Перший фестиваль української естради

73

І[ван]. З[інич]., Глядачі – про перший фестиваль

74

Михайло Дзвінка, Пісня, молодість, краса

74

Ярослав Полянський, Чар молодості, краса мелодій, ритм

75

Василь Шост, Більше експериментів

77

Михайло Дзвінка, «Червона троянда» для учасників з'їзду

78

ав [Антін Середницький], Конференція активу УСКТ Вроцлавщини

80

Мирослав Трухан, Розмова з керівником «Трембіти» Ярославом Томином

80

М. Ковальський, Вісті з Вроцлава

83

Міське правління УСКТ у Вроцлаві, Повідомлення

83

І-ка [Ірина Камінська (?)], «Трембіта» на сцені вроцлавського Будинку культури

84

Михайло Дзвінка, Заспіваймо пісню веселеньку

86

«Ґлос Ольштиньскі» про II фестиваль УСКТ

86

М. З. [Степан Демчук], Ольштинська радіостанція про наш фестиваль

87

Ярослав Залітач, II фестиваль був кращий

88

М. Риганич, «Трембіта» в Слупʼї

88

М. Дезет [Михайло Дзвінка], Три питання для «Трембіти»

89

(М), «Трембіта» в новому сезоні

91

ВП УСКТ у Вроцлаві, Подяка

92

ВП УСКТ у Вроцлаві, Подяка

93

Л[юбомир]. А[ндрусечко]., Охоче послухаємо «Трембіту»

93

С. Тирпак, Відкриття клубокав'ярні у Вроцлаві

94

Увага, «Трембіта» в ефірі!

94

В. Підлипчак, Передфестивальний огляд гуртків УСКТ у Вроцлаві

95

Михайло Дзвінка, Наша пісня, наша дума

95

Антін Верба [Антін Середницький], Підтвердження широкогоросту

96

Михайло Дзвінка, Творча і потрібна праця

97

М. Дроздяк, Вроцлавські артисти в Кемблові

98

П. Данилюк, М. Підлипчак, Вроцлавська «Трембіта» в Горцях..

98

Михайло Шумада, Вроцлавська «Трембіта»

100

Василь Софронів-Левицький, Лети, моя пісне, лети…

101

Іван Келечава, Зелене світло - вроцлав'янам

102

Г. Водонос, Виступи «Трембіти»

103

ОрестЗагвойський, З діяльностівроцлавськихуескатівців...

104

С. Хшановська, Дякуємо «Трембіті»

104

[Редакція «Нашого слова»], Готуймося доміжвоєвідських оглядів та IV фестивалю

105

Богуслава Мацієвич, Художні колективи в діяльності УСКТ..

106

 

 

Покажчик імен і географічних назв

 

Звукозапис

 

Тексти пісень, записаних на платівці

 

Коханий. Слова Ігоря Бараха, музика Ігоря Поклада

113

Де синії гори. Слова Дмитра Луценка, музика Ігоря

Шамо

114

 

 

 

 

              m.jpg

Iwan Franko. W kręgu Rusinów, Polaków i Żydów. Wybór artykułów ukazujących się w prasie polskojęzycznej pod red. Jana Matkowskiego i Ihora Rozłuckiego. Warszawa-Lwów-Drohobycz-Winnica 2018, t.2, ss. 464.

 

Spis treści:

Dr Jan Matkowski

Iwan Franko - rzecznik zasad partnerstwa i współpracy w Galicji    5

Rusini, Polacy, Żydzi

Poemat o stanie Galicyi   19

Krajoznawstwo galicyjskie    30

Zaduszki we Lwowie przed laty 40    81

Odrębność Galicji    96

Stronnictwa polityczne w Galicji   103

Organizacja stronnictwa demokratycznego   111

Dziesięcioro przykazań dla wyborców   126

Egzekucja chruniów   128

Kwestja żołądka i kwestja praw politycznych 130

Ukrainofilstwo galicyjskie   133

Przed wyborami   140

Bałamuctwa iv ruskiej sprawie    153

Filolog z Kulparkowa   157

Tajne stowarzyszenia młodzieży   161

Ruthenica   180

IV obronie praw narodowości ruskiej    197

Narodowcy i radykali ruscy   200

Wiec ruski w Turce   213

Program młodych Ukraińców    227

Historja o Rusinach   240

Głos chłopa o emigracji   242

Ruch chłopski w Galicyi   247

Zgromadzenie wyborców miasta Lwowa   264

Legenda o chłopie galicyjskim   270

Rusini a katolicyzm   273

Ruskie stronnictwo katolickie   280

Patrjotyzm i polityka   285

Fundusze stypendyjne w Galicji   288

Teofil Wiśniowski   293

Nad świeżą mogiłą Jana Dobrzańskiego   296

W ruskiej i zarazem polskiej sprawie   305

Z kół rusińskich    307

Z mowy Iwana Franki   312

Koalicja rusko-polska   314

Odbudowanie Polski   317

Nieco o stosunkach polsko-ukraińskich   322

Szlachcic do szlachty   349

Dragomanow o kwestji polskiej   353

Pieśń o uobywatelnieniu Żydów   364

Papież o morderstwach rytualnych   390

Kolonizowanie Galicji przez Żydów   393

Żydzi o kwestji żydowskiej   395

Państwo żydowskie   446

Jezuityzm w kwestji żydowskiej   451

Walka o krzyż   458

 

 

 

 

 

 

 

             pawlyczko2.jpg

 

 

DMYTRO PAWŁYCZKO,  Wspomnienia: tom 3. Kijów: Wydawnictwo „Jarosławiw Wał” 2017, ss. 496, ISBN 978-617-605-026-1

 

 

Prezentowana książka jest już trzecim tomem ciekawych wspomnień Dmytra Pawłyczki. Zawiera wywiady, wiersze, zapisy autora w formie dziennika, zrobione podczas podróży do Nikaragui, wystąpienia i oświadczenia polityczne, w szczególności, o stosunkach polsko-ukraińskich, o konieczności obrony języka ukraińskiego jako fundamentu narodu, o odejściu Ukrainy od wpływu kremlowskiego i należytego poszanowania bohaterów bitwy pod Krutami. Ostatni rozdział zawiera wspomnienia między innymi o Juriju Gagarinie, Leonidzie Kuczmie, Anatoliju Złence czy Wołodymyrze Łytwynie. Ta książka, to dramatyczny obraz Ukrainy XX i początku XXI wieku.

 

 

                  Zobacz wybrane tłumaczenia

                  Zobacz kolejne tlumaczenie

                      Zobacz kolejne tłumaczenie